Любов Ковальчук з липня 2022 року сама виховує доньку, адже саме тоді на війні загинув її чоловік. Свою біль жінка вилила у книзі, яку зараз готує до друку.
Чоловік Любові ще у 2019 році підписав контракт на службу у 95-й бригаді десантно-штурмових військ. Він був учасником ООС та з перших днів повномасштабного вторгнення відправився на фронт.
«Мій чоловік чітко усвідомлював свою місію. Казав, що він там для того, щоб ми жили вдома у спокої і всі його зусилля на війні — заради майбутнього своєї сім’ї», — розповідає жінка.
Любов пригадує, що чоловік завжди шукав можливість зв’язатися з коханою, аби сказати хоча б декілька слів: «Не раз казав мені, що дуже хоче прожити все життя разом зі своєю сім’єю, але якщо раптом його не стане, то я маю бути сильною, бо повинна виховати доньку та зробити з неї добру людину», — ділиться Любов.
Фото: Надано БФ Діти Героїв
Проте дзвінки припинилися у липні 2022 року — коли чоловік загинув.
«Він часто прощався з нами по телефону, бо бачив, що ситуація, в якій опинився, дуже і дуже складна. Але боровся до останнього. В останній його день він ще встиг мені зателефонувати та сказати прощальні слова. Це дуже боляче», — пригадує жінка.
Фото: Надано БФ Діти Героїв
З маленькою донькою Любов переїхала до Рівного, де трансформувала своє горе у книжку, присвятивши текст коханому.
Фото: Надано БФ Діти Героїв
«Через поезію та спогади я виливала на папір свій біль та емоції. З часом це переросло у книгу, яку я зараз готую до друку. Назвала її «Тобі, мій Герою!». Вважаю, що це найкращий спосіб зберегти пам’ять про свого чоловіка-воїна та знайти розраду в період проживання втрати найдорожчої для мене людини.
Багато жінок, які втратили своїх чоловіків на війні, стикаються з подібними емоціями та досвідом. Я сподіваюся, що моя книжка допоможе таким жінкам знайти підтримку та сили, щоб продовжувати жити, незважаючи ні на що”, — розповідає Ковальчук.
Любов ділиться, що хоча донька Амелія не пам’ятає тата, жінка регулярно розповідає дівчинці про нього та показує фото. За її словами, чоловік при житті будував плани на майбутнє. Вони мріяли після перемоги вперше поїхати на море та побудувати будинок. Військовий мріяв виховувати доньку, яку бачив тільки один раз — коли дружину виписували з пологового. Після цього чоловік одразу відправився на фронт.
Фото: Надано БФ Діти Героїв
Фото: Надано БФ Діти Героїв
Любов пригадує, що перший час дуже тяжко переносила втрату, проте їй вдалося впоратися зі своїм психологічним станом.
«Одного разу я гортала стрічку соцмереж і натрапила на інтерв’ю, у якому жінка, в якої чоловік також загинув на війні, розповідала, що БФ Діти Героїв багато допомагає її дітям. Я також вирішила подати заявку і через деякий час мене прийняли. Психологи фонду допомогли мені пережити найважчий період проживання горя та віднайти сили жити далі. Смерть чоловіка змусила мене по-новому поглянути на життя. Я зрозуміла, що не можна жити минулим. Потрібно йти вперед заради себе та доньки», — ділиться Ковальчук.
Фото: Надано БФ Діти Героїв
Жінка планує випустити книгу, доробити ремонт у квартирі, пройти навчання на візажиста, отримати посвітчення водія та купити машину.
«Найголовніша мрія — вільна Україна та багато подорожей по світу з донькою, адже саме цього так прагнув мій чоловік», — додає Любов.
