У четвер, 11 квітня, Львів попрощається з військовослужбовцями Дмитром Брильовим та Сергієм Зелінським, які захищали Україну від російських окупантів.
Як повідомили у ЛМР, чин похорону захисника Дмитра Брильова розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок, – пише Варта1.
Чин похорону захисника Сергія Зелінського розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 14:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.
Дмитро Брильов (30.06.1973-07.04.2024) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №20. Після завершення навчання здобув професійно-технічну освіту у Львові.
Проходив військову службу у лавах військ протиповітряної оборони на Львівщині. Згодом займався приватними ремонтними роботами.
У вільний час любив майструвати, за словами близьких, «Дмитро був надзвичайно доброю людиною і намагався усім допомогти».
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Після проходження навчань у Кам’янець-Подільському, обороняв державу на Харківщині у складі 115-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України.
При виконанні бойових завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, отримав важке поранення.
У Дмитра Брильова залишилися дружина, син, тітка, двоюрідний брат та багато друзів.
Сергій Зелінський (12.05.2002 – 11.06.2023) Уродженець села Радівці Хмельницької області.
Навчався у Радовецькому ліцеї Вовковинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.
Згодом продовжив навчання у Деражнянському ліцеї №1 імені Петра Стрілецького Деражнянської міської ради Хмельницької області за спеціальністю «технік-механік».
У вільний час займався футболом, брав участь у шкільних змаганнях та хотів стати професійним футболістом.
Після навчання в ліцеї був призваний на строкову службу в лавах військової частини А0543 ЗСУ, де зарекомендував себе як дисциплінований та відповідальний солдат.
Під час повномасштабного російського вторгнення боронив Україну в складі військової частини А4355 лавах 77-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.
У березні 2023 року одружився, мріяв про довге, щасливе сімейне життя. За словами близьких, «Сергій був добрим, компанійським, щирим, відданим, надійним, люблячим і коханим чоловіком, найкращим сином та вірним другом. Він був людиною слова і завжди оточував своїх близьких підтримкою і теплом. Прагнув здобути перемогу! Був відданий своїй справі. Любив життя і понад усе прагнув справедливості».
Загинув під час виконання бойових завдань в результаті штурмових дій в околицях міста Бахмут на території Донецької області.
У Сергія Зелінського залишились дружина, мати, три сестри, брат, дідусь та дві бабусі.
