Сходження Благодатного вогню відбувається кожного року в Єрусалимі в останню суботу перед Великоднем.
Стається це в священному місці – Гробі Господньому.
Диво благодатного вогню відбувається саме на тому місці, де був похований Ісус Христос
Коли з’явився благодатний вогонь
Історія свідчить, що першим Благодатний вогонь побачив апостол Петро, коли прийшов до Христової гробниці, бо знав, що він ожив.
Вперше про нього писали ще в IV столітті, а тепер собі й неможливо уявити передвеликоднього часу без вогню, який передають в кожен куточок світу.
Як сходить благодатний вогонь
Благодатний вогонь сходить тільки за православним календарем у Велику суботу – 4 травня. Його виносять на священному богослужінні у Велику суботу з храму Воскресіння Господнього в Єрусалимі.
Ця подія символізує появу Ісуса на землі після воскресіння. Кажуть, що як вогонь виносять з Гробу, так і вийшов сам Спаситель.
Сходження вогню відбувається під суворим контролем. Напередодні Великої суботи в храмі гасять всі свічки, лампади й панікадила.
У суботу вранці каплицю, що зведена над гробом – кувуклію, оглядають делегації всіх християнських церков, а потім запечатують Гроб.
Благодатний вогонь сходить кожного року.
Після цього розпочинається церковна хода. У період з 14 до 15 години Єрусалимський патріарх йде в кувуклію та заходить в середину з факелами та свічками, читаючи молитву.
Що цікаво, патріарх заходить з 33 свічками, які означають кількість років Ісуса на момент смерті. Після цього з’являється Благодатний вогонь, а лампадки з вогнем розвозять в різні країни.
Віряни можуть побачити цю чудову подію наживо або ж в прямій трансляції. Зазвичай, на сходження благодатного вогню з’їжджаються безліч людей зі всіх куточків світу, щоб побачити сходження дива на власні очі.
Благодатний вогонь – це видимий знак від Господа, милість Божа для людей. Священники кажуть, що він сходить для того, щоб люди “запалювалися вірою”. Вважається, якщо він не зійде, то це свідчитиме про наближення кінця світу.
Кажуть, що Благодатний вогонь підтримується у кувуклії цілий рік і згасає тільки наступної Великої суботи, перед наступним сходженням.
Джерело
