Політолог пояснив мету рішень Кабміну щодо військовозобов’язаних за кордоном.
МЗС України днями призупинило надання консульських послуг військовозобов’язаним чоловікам, які мешкають за кордоном, окрім оформлення документів для повернення до України. ТСН.ua
А вже 24 квітня Кабмін вніс зміни відповідно до яких заборонив пересилати паспорти за кордон. Призовники можуть отримати їх тільки на території України. Згодом у МЗС уточнили, що заборона на отримання паспортів за кордоном стосується тільки ДП “Документ”.
Все це сколихнуло хвилю невдоволення серед українців за кордоном, вони навіть спробували влаштувати бунт. Деякі політики та правозахисники заговорили про порушення прав, інші українці ж навпаки – підтримали, наголосивши, що крім прав, є ще і обов’язки.
Навіщо влада пішла на такі кроки чи не провокує це розкол суспільства – ТСН.ua запитав у політолога, голови правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимира Фесенка.
Чому держава “зацікавилась” українцями, які мешкають за кордоном
На думку Володимира Фесенка, МЗС пішло на таке непопулярне рішення, оскільки від травня вступає у дію закон про мобілізацію і багато військовозобов’язаних за кордоном “хотіли схитрувати”, заздалегідь оформивши нові закордонні паспорти.
Водночас Володимир Фесенко наголосив, що потрібно людям чітко пояснити, де вони можуть отримати свій паспорт. Особливо це стосується тих, хто виїхав з окупованих регіонів.
“Але є різні ситуації. Є люди, наприклад, жінки, діти – вони виїхали за кордон і їм є куди повертатись, чоловіки теж. Але вони стикаються із необхідністю постановки на військовий облік. А є люди, які були на окупованих територіях. От як їм бути? Тобто треба не просто сказати – паспорти тільки в Україні, а й визначити для різних категорій населення, а де саме. Це було б правильно”, – наголосив політолог.
Військовозобов’язаним потрібно визначитись, чи зберігають вони зв’язок з Україною
Володимир Фесенко наголосив, що подібні рішення українського уряду спрямовані не на те, щоб когось покарати, а щоб встановити, хто зберігає з нею зв’язок.
“У чому суть логіки? Не в тому, щоб когось покарати. Ні, це стимул. Ти маєш визначитись, якщо ти за кордоном – з різних причин, є люди, які туди виїхали ще до повномасштабного вторгнення – на роботу, на навчання. Людина зберігає українське громадянство і не хоче втрачати зв’язок з країною. Але є люди, які тікали з країни, порушуючи закон. Так чи інакше, треба навести лад. Це – імпульс тим людям, особливо військовозобов’язаним, визначитись – ви зберігаєте зв’язок з Україною, не лише споживацьки, коли використовуєте свій український паспорт, щоб отримати допомогу в Німеччині чи Польщі. Ви все ж потенційно не забувайте про свій громадянський обов’язок захищати Україну. Нема процедур призову до армії за кордоном. А тому йдеться про мінімальну річ – ти маєш відновити свою постановку на військовий облік – і все. От відкриють електронний кабінет, або іншу процедуру, передбачену законом про мобілізацію. Ось це мінімум, який треба зробити. Але ти маєш визначитись – ти зберігаєш активний зв’язок зі своєю державою чи ні”, – сказав він.
Подібні рішення – це сигнал тим, хто хоче незаконно втекти з України
Володимир Фесенко вважає, що таким чином держава ще і посилає сигнал тим, хто хоче втекти з України.
“Другий важливий момент – це сигнал тим, хто хоче тікати з країни. Ви хотіли обдурити державу? Вам не подобається Україна? Ви не хочете захищати свою державу? Ви хочете втекти, порушуючи закон. Майте на увазі, що так чи інакше у вас можуть виникнути проблеми за кордоном. Це важливий момент для того, щоб закон працював. Закон працюватиме – не важливо який, коли є санкція за порушення закону. Тоді цей закон виконуватимуть, не буде покарання – значна частина людей порушуватиме закон. От простий приклад, проблема є не тільки за кордоном, а й всередині країни, коли приходить повістка, а люди її ігнорують і ви нічого їй не зробите. І тут виникає проблема з мобілізацією і це загрожує нашій обороноздатності, враховуючи масштаби війни”, – пояснив політолог.
Питання соціальної справедливості та рівності перед законом
Експерт вважає, що тут ще є питання стосовно рівності та соціальної справедливості. Він наголосив, що всередині країни триває мобілізація і складається враження, що ті, хто за кордоном – їх це не стосується.
“Ще один момент – це питання соціальної, правової справедливості. Рівність всіх перед законом. Чому всередині країни має працювати процедура закону про мобілізацію, а за кордоном – ні. Це неправильно та несправедливо. Тому принцип рівності всіх перед законом має працювати. От три головних мотиви, чому з’явились ці рішення і це все пов’язано із набуттям чинності закону про мобілізацію”, – сказав Володимир Фесенко.
Протиріччя є, але вони немасові
Відповідаючи на запитання, чи не поглибить це розколу серед українців, політолог наголосив, що вони уже є, адже є різні ставлення до призову та мобілізації.
“Будь-який соціолог, який досліджував цю тему, вам скаже, в українців є неоднозначне ставлення до людей за кордоном. Хтось критично, хтось з розумінням, ще критичніше ставлення – до чоловіків, які поїхали за кордон. І на цю тему є різкі критики, які вважають, що треба ще жорсткіше діяти по відношенню до тих чоловіків, які втекли чи виїхали. Є ті, хто виправдовує. У нас і до мобілізації всередині країни є неоднозначне ставлення. Відповідно є протиріччя, я б не називав це розколом. У нас є така ситуація, що це війна. От ситуація з війною – хтось захищає свою країну зі зброєю, хтось допомагає, хтось пасивно дивиться, коли це закінчиться, а хтось – переходить на сторону ворога. Протиріччя є, але вони не масові, і це неминуча ситуація в умовах війни. Є протиріччя інтересів, конфлікт інтересів і у цьому випадку про це йдеться”, – сказав він.
“Не хочете ставати на військовий облік – значить тоді держава на вас не розраховує”, – політолог
Володимир Фесенко наголосив, що військовий облік для чоловіків за кордоном потрібен для того, щоб держава розуміла, на кого вона може розраховувати.
“Держава та громадяни – це взаємопов’язані субстанції. Держава – це не тільки апарат державного управління, який забезпечує виконання суспільно-необхідних функцій. Держава працює тоді, коли громадяни виконують правила держави, підтверджують свій зв’язок з державою. В умовах війни – це загострюється. Зараз така ситуація. І люди, які за кордоном мають для себе вирішити – ви зберігаєте зв’язок з державою чи ні. Якщо зберігаєте – це не тільки ваші права, а й обов’язки. От що важливо. Це – не одностороднній зв’язок. І у даному випадку держава нагадує – вона у складному становищі, коли її треба захищати. І це сигнал, коли ви виїхали за кордон, ми з розумінням ставимось до ситуації із жінками та дітьми за кордоном, але є чоловіки. От вони мають визначиться – ви готові чи ні? Держава може на вас розраховувати, бо йдеться не про призов, не про мобілізацію вже зараз. А про те, що може бути у перспективі. Тобто може на вас держава розраховувати чи ні? От ви не хочете ставати на військовий облік – значить тоді держава на вас не розраховує теж, тоді шукайте собі інше громадянство, інший юридичний статус, якщо ви не хочете підтримувати свій зв’язок з державою”, – вважає він.
Чи призиватимуть з-за кордоном
Володимир Фесенко наголосив, що зараз немає процедури призову з-за кордону.
“Нема зараз процедури призову в армію за кордоном. Нема. А тому весь цей галас, що вже звідти забирають в армію, порожній. Ні, йдеться про постановку на військовий облік”, – сказав він.
Чому у Польщі готові допомогти Україні повернути військовозобов’язаних
Заяви міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша про те, що його країна готова допомогти Україні повернути військовозобов’язаних, на думку Володимир Фесенка, це – відображення настроїв населення Польщі.
“Я вчора розмовляв із польським журналістом на цю ж тему. Він теж каже – у Польщі дуже поширені настрої нерозуміння ситуації. Я його буквально цитую, там незадоволені тим, що багато людей, достатньо молодого віку, використовують і український паспорт, і допомогу з боку Польщі. Це викликає нерозуміння і засудження з боку поляків. Це – відображення настроїв, польської громадської думки. Але це не означає, що вже завтра з Польщі висилатимуть чи призиватимуть до армії. Бо наголошую – процедури призову до армії з-за кордону нема”, – сказав він.
Водночас політолог не виключає, що з Польщі можуть депортувати порушників закону.
“А от що може бути – я чув і читав. Там зараз бунт перед консульською установою. Якщо буде бунт – порушення громадського порядку, польська влада має всі підстави депортувати порушника закону. Про це можна домовитись – будуть люди порушувати закон – її можуть депортувати в країну, звідки вона з’явилась у Польщі. Це я припускаю, але це теж предмет домовленостей і так далі”, – сказав він.
