На Запоріжжі загинула молода захисниця з Волині Надія Войцишин. Вона стала до лав Збройних сил у 2020 році, а у 2022-му, у розпал повномасштабної війни, поєднала свою долю з коханим, також військовим.
Після перемоги Надія мріяла відсвяткувати гучне весілля у колі рідних, друзів та побратимів, однак не судилося: на малій батьківщині отримали повідомлення про смерть 26-річної військової. Трагічну звістку повідомила Любомльська міська територіальна громада.
“З болем та сумом повідомляємо, що 30 березня 2024 року у районі населеного пункту Тарасівка Запорізької області знайдено померлою Героя, мужню захисницю – капітана Войцишин Надію Сергіївну, 1998 року народження. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблої, розділяємо з вами біль від непоправної втрати та схиляємо голови в глибокій скорботі. Дякуємо нашій захисниці за подвиг, відданість українському народу, стійкість і патріотизм!” – йдеться у повідомленні.
Участниця Facebook-групи “Волонтерська допомога Любомль Волинь” Катерина Мокренко розповіла, що народилася Надія у Попасній, що на Луганщині. Однак коли Росія розпочала проти України війну у 2014 році, батьки вивезли ще неповнолітню тоді дівчинку на Волинь, до міста Любомль. Там Надійка закінчувала школу, жила вона у своєї тітки.
“Вже тут підкорила багатьох своєю українською—розмовляла виключно рідною, соловʼїною. По закінченні школи, вступила на педагогічний факультет в місті Рівне, паралельно навчалася також на військовій кафедрі. Хоч в ріднім місті на той час стало спокійніше, вирішила залишитися на Західній Україні, бо жила, надихалася, любила усе, що стосувалося українського. Надійку цікавило усе—обряди, традиції, звичаї,поезія, культура, бо Україна була коханням її життя”, – зазначила Мокренко.
У 2020 році Надія ухвалила доленосне для себе рішення: стала до лав ЗСУ. Рішення вона пояснювала тим, що мріє про сильну, вільну та незалежну Україну, пише Мокренко.
“У 2022 році Надійка вийшла заміж. Юрій Войцишин теж сьогодні боронить наш спокій. То було кохання усього її життя. Вони безмежно кохали. Уся стрічка Наді була наповнена коханням, мріями та планами на майбутнє зі своїм коханим: “Вірю, нашій щирій Любові не буде краю”… Вони жили, кохали, бачили своє майбутнє до глибокої старості разом… Вони мали народити дітей, виховати їх такими ж Справжніми як самі, навчити любити Україну понад усе… Але ж ні, Надійка ніколи вже не стане мамою… Бо наш “старший брат”, наш “гуманний сусід” чомусь вирішив “визволити” нас від “тягаря нацизму”, – зазначено у повідомленні.
Надія, розповіла Мокренко, дуже мріяла про гучне весілля після перемоги. “Закінчиться війна, відгуляємо з усіма традиціями, з друзями, рідними”. Дівчина навіть купила весільну сукню для омріяного святкування.
“Тепер ця сукня весільна, разом із вишиваною сорочкою чекають на свою наречену, щоб бути вложеними в домовину, та супроводити в останню дорогу….. Надійка була дуже світлою, щирою, доброю, привітною, завжди з теплою усмішкою на устах. Вона була Сонечком, надією та опорою для своїх рідних, дідуся з бабусею, матусі з татом та братиком, для тітоньки, сестричок. Була хорошим, надійним другом для цивільних друзів та побратимів. До слова, Надя служила зі свїми побратимами нарівні, мала звання капітана( впевнена, такі звання за просто так не присвоюються). Надя була милою, красивою, ніжною, тендітною для свого коханого. Хочеться, щоб памʼять про неї залишилася такою, якою вона була сама—світлою, сонячною, усміхненою”, – написала Мокренчук.
Щемливе звернення-прощання з коханою на своїй сторінці у соцмережі залишив також її чоловік Юрій Войцишин.
“Ти була дуже світлою людиною, яка завжди була готова допомогти і підтримати будь-коли. Мені тебе не вистачає і не вистачатиме постійно. Я не можу повірити ще досі, що тебе більше нема. В нас були такі гарні плани, ми мали ще стільки зробити, ми тільки почали створювати сім’ю. Я тебе дуже сильно кохаю, ти назавжди залишишся в моєму серці”, – написав воїн.
Про час прибуття до Любомля скорботного кортежу та час і дату прощання з Надією Войцишин у міськраді пообіцяли повідомити додатково.
