ЖИТТЯ

Сьогодні повернувся з подорожі Західною Україною. Вперше в житті побував у Тернополі та Івано-Франківську. Що вам сказати. Там жива Україна.

– Ти що знову вагітна? Якось так мені пощастило у житті, що стосунки зі свекрухою склалися найкращим чином. Я у шлюбі з Андрієм вже 18 років.

Вже 2 роки, як не стало моєї Галинки. Стільки часу минулося, а я й досі не можу звикнути до того, що її нема поруч.  Добре, хоч живу не сам.

Я з самого початку говорила синові: “Не потрібна тобі жінка з чужою дитиною. Добра не буде”. Тільки от він мене не послухав й все одно на ній одружився. 

Вчора я відвідувала свою маму в будинку для пристарілих. Одні не встають з крісла, другі – бадьоро бігають коридорами (то був Женя-Марафон, який вже не

Не звикла ділитися подробицями свого особистого життя з чужими людьми, але хочу застерегти кожну жінку: не повторяйте моїх помилок і не живіть заради своїх дітей!

Саме у шість років я назавжди стала старшою сестрою. Це тавро до мене приклеїлося до кінця життя. І всі наслідки, що з нього випливають.

Подаємо мовою оригіналу: Їду автобусом до України. Сполучення: Познань-Київ. Мова спілкування: здебільшого російська. Я повинен уникати таких ситуацій.

Все життя дбала про сина, а він відправив маму в будинок для людей похилого віку. Антоніна Петрівна все життя одна виховувала сина. Батько хлопчика Василь

Невідомо, чи була ця історія правдивою чи це лише чудова фантазія, але це – гeнiaльнo пpo укpaїнcькy мoвy. «…Бyлo цe дaвнo, щe зa cтapoї Aвcтpiї, приблизно в 1913 poцi.