Я писала про суддю Богомолову, яка здала трьох азовців ФСБ і цілеспрямовано відправила на підвал своїх проукраїнських колег.
Але для контрасту згадаємо нормальну суддю.
Наталя Стамбула — суддя у відставці Херсонського міського суду.
Вона трохи не дочекалась звільнення свого міста і померла в окупації.
Перед смертю вона попросила чоловіка передати гроші на потреби ЗСУ. А саме через генерала Дмитра Марченка.
Він виконав заповіт дружини і передав 10 тисяч доларів заощаджень жінки.
Марченко показував два авто, які в результаті купили для 406 бригади для бойових виїздів.
Це історія про те, як бути суддею в окупації. Але лишитись людиною. А ще кардинально інший підхід від кейсу Боголомолої. Бо тут людина перед власною смертю подумала про ЗСУ і майбутнє міста. Поки колега із Бердянська здавала людей на підвал і упивалась, яка вона молодець.
Спасибі пані Наталі посмертно за те, що лишилась людиною.
А ще подяка чоловіку, який чесно подбав про ЗСУ.
