Усього ж за час великої війни Чорноморський флот вже втратив малі й великі кораблі, рятувальне буксирне судно, підводний човен та свій єдиний крейсер «Москва».
Постійні атаки змусили окупантів неабияк знизити свою активність на півострові та перемістити частину флоту з Криму до Новоросійська.
Ворожі кораблі воліють не виходити на відкриті простори Чорного та Азовського морів, побоюючись нових ударів.
Проєкт Molfar, який займається воєнними розслідуваннями, ідентифікацією воєнних злочинців та геопросторовою розвідкою, підрахував, скільки російських плавзасобів флоту під час великої війни знищено та виведено з ладу і скільки ще залишаються в строю.
За підрахунками аналітиків, станом на 15 лютого 2024 року загальна кількість знищених російських кораблів складає 13 одиниць. Найбільш цінними трофеями та критичними втратами для російського флоту є великі десантні кораблі. Саме ВДК забезпечують доставку великої кількості військ, техніки та матеріально-технічних засобів безпосередньо на берег. Такі втрати істотно знижують спроможність агресора до проведення широкомасштабних морських операцій.
Частка серед усіх атакованих суден ЧФ
Інфографіка проєкту Molfar
Загалом було уражено пів сотні суден Чорноморського флоту (і ця цифра вже зросла після останніх атак).
Скільки кораблів лишилося в строю у російського Чорноморського флоту і скільки втрачено
Інфографіка проєкту Molfar
Найбільш плодовитим для українських мисливців за суднами Чорноморського флоту РФ став серпень минулого року, коли було уражено шість плавзасобів та потоплено один.
«Главком» складає хронологію успішних ударів України і список втрат ЧФ в Чорному морі: від несподіваних найперших до зовсім свіжих.
Великий десантний корабель «Саратов»
25 березня 2022 року
Знищення ВДК «Саратов» змусило росіян відмовитись від використання Бердянська як операційної бази флоту
Першою суттєвою втратою росіян після початку їхньої ганебної «спецпоперації» в Україні став великий десантний корабель «Саратов». Як згадував воєнний кореспондент Юрій Бутусов, у березні 2022 року російські десантні кораблі зайшли в порт Бердянська з вантажем для забезпечення своїх військ, які штурмували Маріуполь та наступали на Гуляй-поле. Росіяни не боялися ударів ЗСУ, бо не вірили, що ті їх дістануть засобами, що мали на той момент. Українські війська скористалися цим та витратили на знищення «Саратова» дуже дефіцитну на той момент ракету «Точка-У».
Знищення ВДК «Саратов»
Мета виправдала засоби. Ця атака мала не тільки психологічний ефект на окупантів, які остаточно зневірилися у планах швидкого захоплення України, а й знищила велику кількість боєприпасів. Це змусило росіян відмовитись від використання Бердянська як операційної бази флоту та ускладнило постачання на цій ділянці у критичний момент. На річницю загибелі «Саратова» у Севастополі була відкрита меморіальна дошка з прізвищами 12 загиблих російських моряків.
Тоді ж було пошкоджено два інших великих десантних кораблі – «Новочеркаськ» та «Цезар Куніков», які ще будуть згадані в цьому списку.
Ракетний крейсер «Москва»
13 квітня 2022 року
Знищений крейсер «Москва» був флагманом ЧФ РФ
Якщо «Саратов» пролетів «першою ластівкою», яка мала збити самовпевненість з росіян, то втрата найбільшого корабля та гордості Чорноморського флоту стала для них справжнім шоком. Увечері 13 квітня 2022 року тодішній голова Одеської обласної воєнної адміністрації Максим Марченко написав, що флагман російського флоту крейсер «Москва» знищений двома українськими протикорабельними ракетами «Нептун». Російський офіціоз і навіть Пентагон протягом деякого часу не коментували ступінь пошкоджень, яких зазнала «Москва», але згодом Міноборони РФ повідомило, що крейсер затонув під час буксирування в порт призначення. З тих фото, які з’явилися у перші години після влучення у крейсер, було помітно, що він отримав дві пробоїни трохи вище ватерлінії – в районі вертолітного ангару та димової труби. Попадання призвели до великих руйнувань і пожежі. За версією російського Міноборони, внаслідок потоплення крейсера загинула лише одна людина, а 27 – зникли безвісти. Втім мережею гуляли цифри на порядок більші – за деякими версіями, кількість загиблих склала понад сотню.
Той самий пуск протикарабельних ракет «Нептун», які потопили флагман російського флоту
«Москва» на початку вторгнення брала участь у захопленні острова Зміїний і стала тим самим «руським воєнним кораблем» з легендарного мему. Крейсер також брав участь у морській блокаді Одеси, Миколаєва та Очакова. Але удар «Нептунами» став для Москви фатальним, не допомогло флагману навіть те, що він був оснащений трьома ступенями протиракетної оборони. За деякими версіями, подолати цей захист українським ракетам дозволила дощова похмура погода, яка збила з пантелику оборонну систему.
Ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповідав, що потоплення крейсера «Москва» мало, в тому числі, стратегічне значення, бо він був носієм крилатих ракет. Залужний порівняв знищення «Москви» зі знищенням на початку вторгнення російських колон, які рухалися у бік Київської області та були спалені українськими військовими, – росіян підвела їхня надмірна самовпевненість. Тодішній головком обіцяв, що плани ще не виконані, і слідом за «Москвою» під воду підуть й інші ворожі цілі. Слів на вітер не кинув.
