Які податки підвищать та що буде з курсом.
Українцям слід готуватися до підвищення податків. Кабінет міністрів готує пропозиції щодо змін до Податкового кодексу. Зокрема, пропонується підвищити ставку військового збору до 5%, але також зростуть й інші податки та збори.
Кому і коли доведеться платити більше, що буде з тарифами та курсом, читайте в матеріалі ТСН.ua.
Які податки підвищать
Уряд готує законопроєкт про зміни до Податкового кодексу про підвищення податків на 140 млрд гривень. Про це 18 липня повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
У разі ухвалення документу, запропонованого Кабміном, очікуються такі нововведення:
- підвищення ставки військового збору до доходів, визначених статтею 163 Кодексу, до 5% (зараз 1,5%);
- встановлення обов’язку сплати військового збору юридичними особами в розмірі 1% доходу від будь-якої діяльності для платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку 3 і 4 групи;
- встановлення обов’язку сплати військового збору в розмірі 5% у розрахунку двох мінімальних заробітних плат на місяць фізичними особами — підприємцями платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи;
- встановлення обов’язку сплати військового збору в розмірі 1% від доходу ФОП платниками єдиного податку третьої групи;
- встановлення обов’язку сплати військового збору в розмірі 5% від вартості банківських металів юридичними та фізичними особами, які здійснюють операції з придбання у банків банківських металів;
- встановлення обов’язку сплати військового збору в розмірі 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів підприємствами, установами й організаціями та ФОП, які здійснюють роздрібну торгівлю ювелірними виробами із золота, платини та дорогоцінного каміння (зокрема виробленими з давальницької сировини);
- встановлення обов’язку сплати військового збору в розмірі 15% від вартості придбаного рухомого майна підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами МВС, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством;
- встановлення обов’язку сплати військового збору в розмірі 5% від доходу з продажу нерухомого майна фізичними особами, якими протягом звітного податкового року здійснено продаж одного об’єкта нерухомості;
- встановлення обов’язку сплати військового збору в розмірі 5% постачальниками електронних комунікаційних послуг, що надають послуги мобільного зв’язку, сплаченої кінцевими користувачами таких послуг;
- встановлення обов’язку щомісячної сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку, які провадять діяльність з роздрібної торгівлі пальним, у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, з розрахунку на 1 куб. метр резервуарів для зберігання бензину та дизельного пального і скрапленого газу, що розміщені на місці роздрібної торгівлі пальним, внесеному до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
- встановлення специфічної ставки акцизного податку в розмірі 0,1 євро за 1 літр пального.
Чи зростуть тарифи
В Україні знову ширяться чутки про нібито можливе підвищення тарифів на газ для побутових споживачів. Однак у компанії “Нафтогаз України” спростували збільшення цін найближчим часом.
“Тариф на газ від ГК “Нафтогаз України” залишається незмінним! Ми розуміємо важливість стабільності в ці непрості часи, тому сумлінно дотримуємося своїх зобов’язань перед вами. З ГК “Нафтогаз України” ви можете не хвилюватися про несподівані зміни у ваших комунальних платежах”, — йдеться у повідомленні газопостачальника в Фейсбук.
У компанії зазначили, що фіксована ціна гарантована до 30 квітня 2025 року.
Водночас, за словами міністра енергетики України Германа Галущенка, чинний тариф на світло не змінюватиметься до кінця опалювального сезону. Це означає, що тариф на електроенергію не переглядатиметься до 1 травня наступного року.
“Ціна на електричну енергію для побутових споживачів згідно з Постановою №632 затверджена до 30.04.2025. Тобто до закінчення осінньо-зимового періоду 2024/2025 років тариф на електроенергію для побутових споживачів переглядатись не буде”, — йдеться у документі, який парламентар опублікував у Фейсбук.
Що буде з курсом
Стійкий висхідний тренд курсу готівкового долара триває третій тиждень. За цей час долар здорожчав майже на гривню або на 2,5% і майже дійшов до 42 грн/долар у продажу і перевищив 41 грн/долар у купівлі. За інформацією спеціалізованих сайтів finance.ua та minfin.com.ua, за минулий тиждень зростання курсу склало 70 коп. у продажу (до 41,93 грн/долар) і 90 коп. у купівлі (до 40,68 грн/долар) станом на неділю, 21 липня.
Готівковий євро весь тиждень дорожчав як у продажу, так і в купівлі, у підсумку його середній курс підвищився майже на гривню, до 45,85 і 45,07 грн/євро. Особливо помітними були темпи зростання курсу купівлі: на початку тижня було трохи вище за 44 гривні, наприкінці – вже понад 45 грн/євро. На неділю, 21 липня, встановились курси 45,86 і 45,13 грн/євро відповідно.
На понеділок, 22 липня, регулятор встановив курс долара 41,49 грн/долар, очевидно, що це стало новим рекордним із знаком мінус показником. А от євро, навпаки, здешевшав на 6 коп., до 45,19 грн за одиницю.
Співвідношення долар/євро не змінилось і становить 1,09 долара за євро.
Прогнози експертів помітно відрізняються: від песимістичного до більш поміркованого, однак, на їхню думку, девальвація гривні триватиме.
Олександр Охріменко у коментарі сайту ТСН.ua припустив, що українська влада зважилась нарешті на стрімку девальвацію гривні. І невелике зростання курсу долара у липні — лише початок значно масштабнішого збільшення вже невдовзі.
“Влада взяла курс на девальвацію гривні, та це лише одна із складових подальшого закручування гайок, — вважає експерт. — Додатково у цьому році потрібно отримати “на війну” близько 500 млрд грн. Тому заплановано підвищення податків, зокрема військового збору від 1,5% до 5%, акцизів на пальне, спиртне, навіть на солодкі напої, збори на купівлю автомобілів тощо. Очікувана і емісія гривні. Якщо раніше була політика на утримання інфляції у межах 10%, то з другого півріччя ситуація, як бачимо, докорінно змінюється. Нацбанк більше не стримуватиме подорожчання долара, роблячи значні продажі на міжбанківському ринку. На поточному тижні побачимо подальше зростання курсу, цілком імовірно, вище 42 грн/долар”.
Олег Пендзин послався на позицію Нацбанку щодо подальшої монетарної політики, викладену у щомісячному макроекономічному та монетарному огляді НБУ на липень поточного року.
“Регулятор визнає, що від квітня обсяги міжнародної фінансової допомоги очікувано знизилися, одночасно збільшився відплив капіталу з державного і приватного сектора через скорочення заборгованості за кредитами перед нерезидентами, також зріс попит з боку населення на готівкову валюту, —говорить Олег Пендзин. — У підсумку золотовалютні резерви зменшились, однак залишаються достатніми, це 39 млрд доларів. Враховуючи надходження макрофінансової допомоги від ЄС та траншу від МВФ, резерви наразі відновляться до майже 40 млрд доларів. Інтервенції НБУ і надалі залишаються основним балансуючим механізмом на валютному ринку. Тобто, на мою думку, висновок із цього такий: на поточному тижні курс долара має зупинитись на нинішньому рівні”.
Андрій Шевчишин також згоден, що настає момент чергової рівноваги курсу. І головне, що спонукає Нацбанк до такого кроку — можлива збитковість банківських депозитів у гривні.
“Якщо не втримати курс “ може початися масовий відтік депозитів населення з банківської системи, і зупинка цього процесу обійдеться дорого для золотовалютних резервів”, — розповів Андрій Шевчишин у коментарі сайту ТСН.ua.
